Клітинна стінка. Плазмоліз,деплазмоліз

Біологія від А до Я

    Клітинна стінка розміщується ззовні плазматичної мембрани, формується за її участі, є продуктом життєдіяльності клітини і багатошаровим утвором, який слугує своєрідним зовнішнім скелетом клітини.

     Функції клітинної стінки:

 - є зовнішнім каркасом клітини;

- надає клітині механічної міцності, захищає її вміст від пошкоджень;

- забезпечує тургор рослинних клітин, убезпечує їх від надмірної втрати вологи;

- бере участь в обміні речовин;

- виконує роль протиінфекційного бар’єру.

      Клітинна стінка складається із двох компонентів: аморфного пластичного желеподібного матриксу (основи) з високим вмістом води та структурних компонентів (опорної системи).

       До складу клітинної стінки входять такі речовини:

- структурні компоненти (целюлоза — у рослин, хітин — у грибів, муреїн — у прокаріотів);

- компоненти матриксу (геміцелюлози, пектин, білки, деякі мінеральні солі);

- інкрустуючі елементи (лігнін, суберин);

- речовини, що відкладаються на поверхні стінки (кутин, віск).

- Клітинна стінка не суцільна: у ній є пори, через які з однієї клітини в іншу тягнуться тоненькі нитки цитоплазми — плазмодесми, що сприяє об’єднанню всіх клітин організму в єдине ціле.

- Клітинні стінки проникні для води й певних сполук. Якщо клітину помістити в розчин солей з вищою концентрацією, ніж у цитоплазмі, то вода виходить із клітини і спричиняє явище плазмолізу — відокремлення пристінкового шару цитоплазми від оболонки клітини. Якщо плазмоліз відбувається повільно, клітина тривалий час залишається живою. Зворотній процес надходження води у клітину з розчину солей, концентрація якого нижча за концентрацію розчину солей у цитоплазму, називають деплазмолізом.

 

Особливості будови рослинних клітин

Над мембраною знаходиться особлива структура – клітинна стінка з целюлози. Вона надає форми, міцності, забезпечує додатковий захист від чужорідного, не дає клітині луснути при перенасиченні водою. 

Вакуоля з клітинним соком – одна з найбільших органел рослинної клітини. Виконує функції запасання води та різних речовин (склад і смітник). Вакуолі також здійснюють ферментативне розщеплення речовин (дуже схожа з лізосомами тваринних клітин функція). В молодих клітинах вакуолей може бути декілька, вони невеличкі за розміром. Згодом вакуолі збільшуються та зливаються в одну велику. Ядро клітини при цьому зміщується вбік, ближче до оболонки.

Наявність пластид. Це теж двомембранні органели. Поділяються на зелені хлоропласти (забезпечують фотосинтез), оранжеві й жовті хромопласти (забарвлення квіток, плодів), безбарвні лейкопласти (запасання речовин).

       За типом живлення рослинні клітини є автотрофами, вони здатні в процесі фотосинтезу самостійно створювати органічні речовини з неорганічних для власних потреб. 

Тваринні ж клітини харчуються гетеротрофно – за рахунок готових органічних речовин.