ФЕРМЕНТИ
Ферменти - це каталізатори (прискорювачі) біохімічних реакцій.Каталітичну активність зумовлює 
активний центр ферменту. Він відповідає структурі молекули субстрату як "ключ" і "замок". За рахунок цього дія ферменту специфічна.Приєднання молекули ферменту до молекули субстрату призводить до перебудови речовини.Інша назва ферментів - ензими.
Поділ клітин (мітоз) у ембріоні морського їжака Strongylocentrotus purpuratus. Тут можна помітити мікротрубочки блакитного кольору та хроматин, який забарвлений в жовтий.
В основі функціонування будь - якої екосистеми лежать трофічні ланцюги (навіть цілі мережі). Трофічний ланцюг - це ланцюг живлення.У ланцюзі живлення органічні речовини та енергія передаються від одного виду до іншого: від нижчого трофічного рівня до вищого. На верхівці ланцюга живлення зазвичай перебувають тварини, які не мають природних ворогів або їх небагато.Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90 % енергії живі організми використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають лише близько 10 %.Нижчий трофічний рівень - це продуценти - рослини. Вони утворюють органічну речовину з неорганічної.Наступна ланка - консументи (споживачі)- тварини. Вони споживають готові органічні речовини. Серед консументів виділяють кілька порядків ( рослинноїдні, м"ясоїдні, всеїдні).Рештки мертвих живих організмів використовуються для живлення редуцентами (руйнівниками) - бактеріями та грибами. Вони розкладають органічні речовини до неорганічних. Згодом утворена неорганіка знов буде використана продуцентами.Чим більше видове різноманіття і відповідно, харчові мережі - тим стійкішою є екосистема.Цікаві факти про ХІМІЮ
Клітинна стінка. Плазмоліз,деплазмоліз
Клітинна стінка розміщується ззовні
плазматичної мембрани, формується за її участі, є продуктом життєдіяльності
клітини і багатошаровим утвором, який слугує своєрідним зовнішнім скелетом
клітини.
Функції клітинної стінки:
- є зовнішнім каркасом клітини;
- надає клітині механічної
міцності, захищає її вміст від пошкоджень;
- забезпечує тургор рослинних
клітин, убезпечує їх від надмірної втрати вологи;
- бере участь в обміні речовин;
- виконує роль
протиінфекційного бар’єру.
Клітинна стінка
складається із двох компонентів: аморфного пластичного желеподібного
матриксу (основи) з високим вмістом води та структурних компонентів (опорної
системи).
До складу клітинної
стінки входять такі речовини:
- структурні компоненти
(целюлоза — у рослин, хітин — у грибів, муреїн — у прокаріотів);
- компоненти матриксу
(геміцелюлози, пектин, білки, деякі мінеральні солі);
- інкрустуючі елементи (лігнін,
суберин);
- речовини, що відкладаються на
поверхні стінки (кутин, віск).
- Клітинна стінка не
суцільна: у ній є пори, через які з однієї клітини в іншу тягнуться
тоненькі нитки цитоплазми — плазмодесми, що сприяє об’єднанню всіх клітин
організму в єдине ціле.
- Клітинні стінки проникні
для води й певних сполук. Якщо клітину помістити в розчин солей з
вищою концентрацією, ніж у цитоплазмі, то вода виходить із клітини і
спричиняє явище плазмолізу —
відокремлення пристінкового шару цитоплазми від оболонки клітини. Якщо
плазмоліз відбувається повільно, клітина тривалий час залишається живою.
Зворотній процес надходження води у клітину з розчину солей, концентрація якого
нижча за концентрацію розчину солей у цитоплазму, називають деплазмолізом.
Особливості будови
рослинних клітин
Над мембраною знаходиться
особлива структура – клітинна стінка з целюлози. Вона
надає форми, міцності, забезпечує додатковий захист від чужорідного, не дає
клітині луснути при перенасиченні водою.
Вакуоля з клітинним соком – одна з
найбільших органел рослинної клітини. Виконує функції запасання води та різних
речовин (склад і смітник). Вакуолі також здійснюють ферментативне розщеплення
речовин (дуже схожа з лізосомами тваринних клітин функція). В молодих клітинах
вакуолей може бути декілька, вони невеличкі за розміром. Згодом вакуолі
збільшуються та зливаються в одну велику. Ядро клітини при цьому зміщується
вбік, ближче до оболонки.
Наявність пластид. Це теж
двомембранні органели. Поділяються на
зелені хлоропласти (забезпечують фотосинтез), оранжеві й
жовті хромопласти (забарвлення квіток, плодів),
безбарвні лейкопласти (запасання речовин).
Тваринні ж
клітини харчуються гетеротрофно – за рахунок готових органічних
речовин.
